Лубенський професійний ліцей у 2017 році здійснює набір учнів за державним замовленням для підготовки кваліфікованих робітників за професіями: для молоді, що закінчила базову загальноосвітню середню школу з терміном навчання 2 роки - "Штукатур. Маляр"; "Столяр будівельний. Монтажник гіпсокартонних конструкцій"; на базі повної загальної середньої освіти з терміном навчання 1,5 року - "Слюсар з ремонту автомобілів"; "Електрозварник ручного зварювання. Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування"; "Кухар. Кондитер"; "Кухар".

Юридична консультація

 

Напрямки роботи юрисконсульта

 

Значення юридичної служби ліцею, важко переоцінити. Доволі часто, навчальний заклад укладає різного роду договори, бере участь у відносинах з іншими державними органами та громадянами, представляє свої інтереси в судових органах, виконує нормативно-правові акти, що регулюють його діяльність, приймає власні локальні акти та інше.

 

Основним завданням юридичної служби ліцею є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів ліцею його керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов’язків, а також представлення інтересів ліцею в судах.

 

У Лубенському професійному ліцеї функції юридичної служби виконує юрисконсульт. У своїй роботі він керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами. А з питань організації та проведення правової роботи керується актами Мін’юсту.

 

Юрисконсульт підпорядковується безпосередньо директорові навчального закладу.

 

Проаналізувавши «Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації» затвердженого постановою КМУ від 26 листопада 2008 р. № 1040, можна виокремити три основні напрямки діяльності юрисконсульта.
По-перше, це - організація договірної роботи. Юрисконсульт навчального закладу у цілях правового забезпечення виконання договірних зобов’язань повинен:

  • забезпечувати законність документів правового характеру з питань договірної роботи;
  • організовувати разом з іншими структурними підрозділами договірну та претензійну роботу;
  • приймати участь в укладанні господарських договорів;
  • приймати участь в забезпеченні правовими засобами контролю за виконанням договорів тощо.

По-друге, це претензійно-правова робота. До претензійної та позовної роботи відносяться:

  • підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів;
  • пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів;
  • підготовка необхідних документів при розгляді справи в суді (відзиви, заяви, скарги);
  • захист інтересів підприємства при розгляді майнових, договірних та інших спорів в господарському та інших судах;
  • здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, зберігання та відправка претензійно-позовних матеріалів);
  • забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням тощо.

По-третє, підвищення рівня правових знань працівників та учнів ліцею. Безперечно одним з основних та важливих напрямків роботи юрисконсульта є поширення правових знань серед працівників навчального закладу з метою підвищення рівня правової культури співробітників, зменшення проявів девіацій правової поведінки, зокрема обмеження поширення правового нігілізму. На скільки висококваліфікованими та обізнаними в сфері права в своїй галузі, ознайомленими з своїми правами та обов’язками будуть працівники, як будуть вміти застосовувати свої знання на практиці, на стільки простіше юрисконсульту буде організувати роботу ліцею в правовому руслі з дотриманням вимог чинного законодавства.

 

Крім зазначених напрямків діяльності, юрисконсульт: організовує і забезпечує правильне виконання актів законодавства; розробляє та бере участь у розробленні проектів актів та інших документів з питань діяльності навчального закладу; забезпечує правильне застосування норм трудового, житлового, пенсійного та іншого законодавства, що стосуються прав і законних інтересів працівників та учнів ліцею.



Права й обов'язки батьків по вихованню дітей

Визначення прав та обов'язків батьків і дітей викладені в Сімейному кодексі України. Цей Кодекс встановлює-порядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, які виникають в сім'ї між подружжям, між батьками та дітьми.

Право на виховання дітей є передумовою здійснення обов'язків по вихованню. Право й обов'язок батьків неможливо відокремити від їхньої особи. Відмовитися від прав і обов'язків по піклуванню про здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання і, підготовку до праці дітей вони не можуть, а можуть тільки втратити їх за рішенням суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслідки - повне скасування прав та обов'язків стосовно дітей, за винятком одного матеріального утримання.
 
Підстави, при наявності яких може постати питання про позбавлення батьківських прав, передбачені ст. 70 Сімейного кодексу України. Таке питання може постати, коли буде встановлено, що:
- батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по навчанню і вихованню дітей;
- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з пологового будинку;
- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з лікувально-профілактичних чи навчально-виховних закладів;
- батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;
- батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
- батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами.
 
Кожна з указаних підстав є самостійною умовою для вирішення питань про позбавлення батьківських прав, яке проводиться тільки в судовому порядку.
 
Адміністративна відповідальність батьків
Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КУпАП, за ухилення від виконання своїх обов'язків:
- ст. 184, ч. 1 (за систематичне ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхід¬них умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (за наявності підтверджуючих документів));
- ст. 184, ч. 2 (передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення відповідно до першої частини цієї статті (за наявності підтверджуючих документів));
- ст. 184, ч. З (за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення);
- ст. 184, ч. 4 (до неповнолітніх, які відповідно до ст. 22 Кримінального Кодексу не є суб'єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 105 ККУ, а батьки несуть адміністративну відповідальність).
 
Кримінальна відповідальність батьків
У ст. 52 Конституції України сказано, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
У ККУ передбачено покарання (ст. 304): обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми.
У ст. 303 ККУ (проституція або примушування та втягнення до занять проституцією) в ч. З сказано: дії, вчинені щодо неповнолітнього організованою групою, караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
У ст. 307 (309) ККУ про «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» сказано, що такі дії із залученням неповнолітнього караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років.
Ст. 324 ККУ охороняє здоров'я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними, карається обмеженням або позбавленням волі на строк до 3 років.

 

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов'язане з фізіологічним процесом поступового формування здатностей особи після досягнення певного віку усвідомлювати свої дії та керувати ними й розуміти небезпечність вчинюваних дій.
Згідно зі ст. 22 Кримінального Кодексу України (надалі - ККУ), відповідальність за деякі злочини настає з 14 років. Тому перелік злочинів, за які можлива кримінальна відповідальність, обумовлений головним чином не їхньою тяжкістю (як це помилково вважають), а саме можливістю усвідомлювати суспільно небезпечний характер відповідних дій навіть у 14-річному віці.

 

Вчинення злочину неповнолітніми розглядається як пом'якшуюча обставина. Основними видами покарань неповнолітніх є:
- штраф;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- арешт;
- позбавлення волі на певний строк.

 

У всіх випадках покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому не може бути призначено більш ніж 15 років, у тому числі і призначення покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років.

 

Враховуючи, що кримінальна відповідальність неповнолітніх за своєю формою та змістом досить специфічна, ККУ передбачає умови та порядок звільнення неповнолітньої особи від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована до неповнолітнього лише в разі його засудження до позбавлення волі.

 

Якщо неповнолітній не вчинить нового злочину, то після закінчення іспитового строку, засудження скасовується і він визнається несудимим. У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку, суд призначає засудженому покарання за новий злочин і повністю або частково приєднує покарання, призначене за попередній злочин.

 

Формою реалізації кримінальної відповідальності, яка не пов'язана із застосуванням кримінального покарання, є застосування примусових заходів виховного характеру.

 

Ст. 105 ККУ містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, що можуть застосовуватися до неповнолітніх:
- застереження;
- обмеження дозвілля й встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
- передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічному колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, трудовому коллективу
- за місцем роботи за умови, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання;
- покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3-х років. Умови перебування неповнолітніх у цих установах і порядок їх залишення визначаються законом.

 

Як правило, примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які вперше вчинили злочин, що не становить великої суспільної небезпеки. До спеціальної школи направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14 років, а до спеціальних училищ - від 14 і до досягнення правопорушником 18-річного віку. Не підлягають направленню і прийому до спеціального училища неповнолітні, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

 

До неповнолітнього може бути застосовано декілька примусових заходів виховного характеру. 



Новини освіти

освітній портал Педагогічна преса

Погода в Лубнах

Погода
Погода у Лубнах

вологість:

тиск:

вітер:

^